Аналзуючи  х,неважко зауважити, що використання рвномрного нарахування амортизац (якене врахову об’ктивних структурних змн у собвартост експлуатац автомобляв  процес  його  спрацювання)  спричиню  значно  вищ  коливання  собвартостодного  клометра  пробгу,  анж  використання  дересивного  методу  прискореноамортизац.在1.3.11.1.3.1.1.3.11层层的情况下，这是一个3.3.11层层的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制的图图的的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制的图图的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制的图图的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制的图图图的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制的图图图的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制图图图的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制图图图图的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制图图图图图图的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制的绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制绘制图图图图的绘制的9.С1.3.5。，амортизацйн  нарахування  в  розрахунку  на  одинклометр  пробгу  автомобля  знижуються  синхронно  до  зростання  матеральнихвитрат на забезпечення одного клометра пробгу.Управлння  процесом  формування  амортизацйного  фонду  пропонованимметодом  забезпечу  вдповдн  фнансов    умови  для  пдтримання  рацональногорвня  рентабельност  експлуатац  автомобля  протягом  всього  амортизацйногопероду.Коефцнт  зростання  рвномрно  норми  амортизац,  вд  якого  залежатьтемпи  нагромадження  реновацйного  фонду,  кожне  автопдпримство  повинневизначати  самостйно,  керуючись  при  цьому  спввдношенням  собвартостперевезень    тарифом,  що  склався  на  ринку  транспортних  послуг.  А  томупобоювання, пов’язан з ймоврним рзким зростанням тарифв на автоперевезеннявантажв при наданн самостйност пдпримствам у вибор способу нарахуванняамортизац,  не  зовсм  обрунтован.  Основним  реулятором  в  цй  ситуацвиступа ринкова вартсть транспортних послуг, рвень яко  зумовлються не бажаннямокремого автогосподарства, а спввдношенням попиту  пропозиц на автомобльнперевезення вантажв.Практика запровадження прискорено амортизац пов’язана не тльки з реулюванням  вдтворювальних  процесв.

  вплив  виявляться  в  усх  сферахекономчно та виробничо дяльност як окремого суб’кта господарювання, так економчно  системи  в  цлому.  Пдсумовуючи,  окреслимо  головн  наслдки  таформи вияву позитивно д активно амортизацйно полтики:1) прискорються обг як основного, так  оборотного капталу. Амортизуючипротягом  першо  половини  строку  служби  основних  фондв  до  65  –  80  %  хвартост,  пдпримства  отримують  можливсть  не  тльки  швидше  накопичитикошти  для  оновлення  виробничого  потенцалу,  але  й  реалзуватинедоамортизован  основн  засоби,  замнивши  х  принципово  новими.  Так  дпдпримств  значно  пдвищують  ефективнсть  виробництва,  знижуючиресурсомстксть  продукц  та  послуг,  пдвищуючи  х  конкурентоздатнсть  прискорюючи обг основного капталу.За пдрахунками англйсько комс  з трудових ресурсв зростання загальноефективност  американсько  та  японсько  промисловост  на  25  %    результатомзмн  у  характер  використання  капталовкладень    на  60  %  –  за  рахунок  змн  утехнолог.До того ж додатковий приплив коштв  в результат прискорено амортизацосновних  фондв  розширю  можливост  пдпримств,  дозволяючи  оперуватизначно  бльшими  сумами  вльних  коштв  та  вкладати  х  у  нш  сферипдпримницько дяльност, прискорюючи цим обг оборотного капталу.Надаючи  пдпримствам  можливост  швидкого  вдшкодування  витрат,  яквкладаються в основн фонди, держава ма право розраховувати на те, що кошти,як побували в обгу, знову використовуватимуться для фнансування каптальнихвкладень. Однак у певних умовах  в конкретн промжки часу для пдпримствабльш  важливим  може  стати  не  нвестицйна,  а  яка-небудь  нша  дяльнсть,  щовимага  затрат  коштв.

У  цих  випадках  у  пдпримства  не  повинно  бути  някихперешкод  на  шляху  вибору  сфери  застосування  власних  фнансових  ресурсв.<<Економчний  сенс  такого  пдходу  поляга  у  створенн  пдпримствамможливостей  формувати  фнансов  фонди  для  технологчного  оновленнявиробництва, не чекаючи вироблення технчного ресурсу об’кта>> [111, с. 89];2) таке постйне манпулювання тимчасово вльними амортизацйними коштами  частково  знижу  згубний  вплив  нфляцйних  процесв  на  фнансовий  станпдпримств;3)  прискорена  амортизаця  внаслдок  пришвидшення  обгу  основногокапталу  знижу  його  втрати  вд  морального  старння.  <<Проведен  дослдженнястверджують,  що  структура  наявного  парку  автомоблв  в  Укран  не  вдповдапопиту  на  транспортн  послуги  як  за  вантажнстю,  так    за  продуктивнстю,прибутковстю,  паливною  економчнстю,  технчними  та  експлуатацйнимиякостями>>  [160,  с.  8].  Розгляд  у  площин  морального  старння  невдповдностнаявного рухомого складу сучасним технко-економчним вимогам виявля себе, упершу  чергу,  в  послабленн  позицй  як  на  внутршньому,  так    на  зовншньомуринках  транспортних  послуг.  在这两个地区中，有1079名的是是，他们是是在在他们的卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢卢欧元-1， запровадженого з счня 1995 р. 欧元——2欧元，1996欧元。[див.: 138, с.  12; 249, с.  84]. <<У першу чергу  така заборона стосутьсяукранських КрАЗв, росйських КамАЗв, ЗЛв, ГАЗв та блоруських МАЗв, якне вдповдають жоднй  екологчнй вимоз ЕС>> [138,  с. 12]  в основному черезукомплектовансть двигунами, що <<мають незадовльн показники по задимленню малу потужнсть, не призначену для далеких перевезень>> [14, с. 10].

Саме такимиавтомоблями  укомплектован  втчизнян  автогосподарства.  Ось  чому  багатоукранських  автопдпримств,  як  займаються    вантажними  перевезеннями  ввроп,  змушен  перекомплектовувати  сво  автопарки.  За  словами  заступникамнстра  транспорту  Украни  В.沃尔沃、梅赛德斯、曼恩、斯堪尼亚、依维柯[65、11]。У зв’язку  з  цим  використанняприскорено  амортизац  сприятиме  не  тльки  швидкй  перекомплектац,  але  йоновленню  рухомого  сладу  вдповдно  до  вимог  мжнародних  нормативнихдокументв, яке  дозволить формувати зустрчн вантажопотоки, що  неодмнноюумовою рвноцнного взамообмну вдкритих економчних систем;4)  прискорена  амортизаця  як  двий  засб  оновлення  виробничого  апаратузабезпечу  на  цй  основ  пдвищення  конкурентоспроможност  пдпримств  навнутршньому  та  зовншньому  ринках,  а  щодо  автогосподарств  виявляться,  впершу  чергу,  у  формуванн  ефективно  структури  рухомого  складу,  щонезаперечно позначиться на рвнев якост надання транспортних послуг.До цього слд додати, що просте вдтворення передбача таку замну засобвпрац,  при  якй  кльксть    яксть  виконувано  роботи  не  змнються.  Протевартсть  х  замщення  може  бути  вищою  вд  вартост  купвл.  Ось  чому<<амортизацйн нарахування слд обчислювати не на баз цни  купвл, а  саме наоснов  цни  замщення>>  [12,  с.  106].  Роль  активно  амортизацйно  полтики  уцьому процес незаперечна;5)  застосування  пдпримствами  активно  амортизацйно  полтики  привдповдному  фскальному  законодавств  призводить  до  рзного  розподлуприбутку  в  час,  а  отже,  й  рзно  в  час  структури  податку,  що  стягуться  зпдпримств.

Тобто,  господарства,  використовуючи  прискорену  амортизацю,зменшують  величину  прибутку,  що  пдляга  оподаткуванню,  а  отже,  й  самогоподатку;6) використовуючи прискорену амортизацю, пдпримства отримують певн<<податков пльги>>. Занижен суми податку протягом першо половини амортизацйного пероду в такй же мр будуть завищен протягом друго,  в цлому пдпримство  сплатить  таку  ж  суму  податку,  як    при  рвномрному  нарахуваннамортизац. Але, нараховуючи  прискореними методами, пдпримство фактичновдстрочу сплату певно частини податку, залишаючи  в свому розпорядженн,отримуючи,  таким  чином,  вд  держави  свордну  <<безпроцентну  позику>>,  а  самфакт  тако  вдстрочки  у  сплат  частини  податку  збльшу  прибутковстькаптальних вкладень. Крм того, вдстрочуючи  день сплати податку, пдпримцсподваються, що й величина самого податку з часом зменшиться.В американськй лтератур наводяться факти, згдно з якими деяким фрмамвдалося  досягнути  значних  успхв  у  свой  дяльност  завдяки  застосуваннюприскорено амортизац основного капталу, що дозволило м отримувати високприбутки   виплачувати, вдповдно, висок  дивденди по  акцях,  сплачуючи  прицьому низьк податки;7) широке застосування прискорено амортизац на пдпримствах Украни занормальних умов оподаткування призвело б до зменшення потреби пдпримств вкоштах  на  реновацю.  Отже,  прискорена  амортизаця  –  це  спосб  певною  мроюпослабити  залежнсть  пдпримств  вд  зовншнього  кредитування    тим  самимскоротити  грошову  емсю.  Це  тим  бльше  актуально  за  умов,  коли  часткаамортизацйних вдрахувань у сукупному самофнансуванн пдпримств Украни,за  пдрахунками  втчизняних  вчених,  склада  сьогодн  вд  1  до  7  %  (у  США,наприклад, – 70 – 90 %) [див.: 156, с.

31];8)  активна  реновацйна  полтика  пдпримств  забезпечу  рацональне  поднання  амортизац  з  зростанням  витрат  на  каптальний  ремонт.  <<Практикапоказу, що  спрацювання машин збльшуться у перший перод х експлуатац,перод х освоння>> [238, с. 90];9) впровадження прискорено амортизац основних фондв дозволя <<об’ктивно  оцнити  амортизацйну  складову  в  структур  ринково  цни    вдповднозабезпечити  (при  незмнних  нших  умовах)  адекватнсть  обмну  мж  суб’ктамигосподарювання рзних форм власност>> [10, с. 98];10)  активна  амортизацйна  полтика  дозволя  якомога  швидше  повернутипочатков вкладення з метою зниження наступного ризику [див., напр., 250, с. 48];11)  активна  амортизацйна  полтика  як  один  з  засобв  покращенняфнансових показникв пдпримства в кнцевому пдсумку слугу орнтиром дляпотенцйного  нвестора    таким  чином  дозволя  формувати  ринковийнвестицйний клмат. Адже, як вдомо, амортизацйн вдрахування – це база длявизначення ефективност нвестицй. Ранше ц ключов економчн поняття буливдрваними  одне  вд  одного:  амортизаця  визначалася,  виходячи  з  технчнихфакторв  в  основному  –  фзично  спрацьованост основних  фондв;  ефективнстькапталовкладень – через приведен витрати чи строк окупност;12)  в  сучасних  умовах  ризик  завищення  амортизацйних  вдрахувань  меншшкдливий, нж х недобр, оскльки останнй пов’язаний з необхднстю тривалоексплуатац застарлих основних виробничих фондв та здйсненням ремонтв, щодорого  коштують.

А  прискорене  оновлення  основного  капталу  в  межах  економчно  системи  сприя  формуванню  ринку  засобв  виробництва  та  розвиткугуртово торгвл ними.Таким  чином,  система  прискорено  амортизац  виступа  не  тльки  якзавуальована  форма  державного  фнансування  каптальних  вкладень,  але  й  привдповдному  законодавчому  забезпеченн  може  стати  двим  чинникомнормалзац  процесу  вдтворення  основних  виробничих  фондв  народногогосподарства Украни, а також пдвищення готовност пдпримств до нновацй тапришвидшення  х  адаптац  до  найновших  науково-технчних  результатв.Враховуючи те, що 30 % потенцалу конкретного нновацйного процесу припадана  пдпримство,  яке  його  реалзу,    70  %  –  опосередковано  пдвищуефективнсть  нших  пдпримств,  роль  прискорено  амортизац  в  цьому  процесзаслугову на значно бльшу увагу з боку конкретних суб’ктв пдпримницькодяльност та державно нновацйно полтики в цлому.Пдсумовуючи сказане, слд зазначити, що вдтворювальний процес  системою, якй притаманн внутршн пропорц, методи х реулювання  балансування.З точки зору системного пдходу особливо важливим елементом  виробнич пропорц. Зазвичай, увага надаться х окремим елементам, а не розгляду у взамозв’язку.  Пояснення  цьому,  на  нашу  думку,  криться  в  нерозробленост  чткокритерально основи, що визнача, по-перше, види пропорцй, х мсце  роль якокремих  елементв  системи;  по-друге,  внутршню  структуру  пропорцйвдтворення,    спрямовансть  на  перехд  до  нтенсивного  типу  оновленняосновних фондв.Реалзаця цього вимага вдосконалення вдтворювальних пропорцй перш завсе спввдношенням мж новими засобами прац, спрямованими, з одного боку, нарозширення  основних  фондв,  з  другого  –  на  замну  х  застарло  частини.

Цепершопочаткова вдтворювальна пропорця, що визнача найважливший орнтирнтенсивного  оновлення  фондв  –  економчний  строк  служби.  Рзновидом  цьогоспввдношення  пропорця в каптальних вкладеннях, що використовуються длярозширення   замни  дючих  основних  фондв  новими,  як  полпшують технологчнсть виробничого процесу, а також на формування активно  пасивно частинцих фондв. Таким чином, перша пропорця вдобража днсть руху натуральнота вартсно форм функцонування основних фондв.Похдною  вд  не    пропорця,  що  вдобража  методи  оновлення  основнихфондв  у  спввдношенн  капталовкладень  на  переозброння    реконструкцювиробничого  потенцалу,  з  одного  боку,  та  розширення  виробництва    новебудвництво  –  з  другого.  Ця  пропорця,  незважаючи  на    похдний характер  вдпершо,    на  те,  що  вона  виступа  конкретною  формою    реалзац,  ма  цлкомсамостйну  значущсть.  Внаслдок  цього,    слд  вважати  другою  основноюпропорцю з тих, як розглядаються в цьому дослдженн.Суть  третьо  вдтворювально  пропорц  становлять  спввдношення  мжрзними джерелами  капталовкладень.  В  економчнй  лтератур  з  цього  приводуведеться  мова,  як  правило,  лише  про  два  джерела  капталовкладень  –  амортизацйний фонд  частину нерозподленого прибутку, як  далеко не диними середперелку  власних  нвестицйних  засобв  пдпримств.    зовсм  мало  увагинадаться зовншним, як залученим, так  державним, джерелам фнансування. Всучасних умовах такий пдхд слд вважати несправедливо завуженим.Особливо  важливу  роль  в реалзац  нтенсивного типу оновлення основнихфондв  вдгра  спввдношення  мж  елементами  активно    пасивно  частиносновних засобв,  з  одного  боку,   ремонтним  господарством  –  з  другого. Середдослджуваних  ця  пропорця    четвертою.

Вона  теж  рдко  розглядалася  тааналзувалася  в  економчнй  лтератур,  хоча  у  суттвй  значущостспввдношення мж обсягами засобв, скерованих на реновацю  ремонт, сумнввне виклика. Конкретний вислд ц пропорц змнються при переглядах строкв  норм  амортизац.  Згдно  з  чинними  положеннями  власник  всьогоамортизацйного  фонду    основних  засобв  виступа  в  однй  особ.  Протевстановлення  величини  норм  амортизац    прероативою  уряду.  Пдтриманнячетверто пропорц на економчно обрунтованому, рацональному рвн ста длявласникв  основних  фондв  одним  з  головних  завдань,  вд  виршення  якихзалежить   метод  нарахування амортизац,  питома вага накопичень за  рахунокзасобв амортизацйного фонду, як видляються на модернзацю виробництва (аотже,    спввдношення  мж  власними  засобами  фнансування  вдтворення  тазалученими чи позиченими). Таким чином, вд того, як визначаться ця пропорця,в значнй мр залежить перспективна програма нвестування.нтенсивний  тип  оновлення  основних  фондв  припуска,  що  вказан  вищевдтворювальн  пропорц  забезпечують  свочаснсть  такого  оновлення  згдно  зекономчно  обрунтованими  строками  (при  рвномрному  нарахуваннамортизац)  або  строками,  що  визначаються  кон’юнктурними  мркуваннямивласникв основних фондв (при використанн методв прискорено амортизац чинших способв).Аналз  процесу  вдтворення  виробничого  апарату  Украни  засвдчив,  що  вперод економчно кризи саме ця сфера виявилася найбльш вразливою. Це зумовлено тим, що, по-перше, процес вдтворення основних фондв був деформований в  пероди  позитивних  темпв  зростання  показникв  соцально-економчного  розвитку.  По-друге,  в  умовах  високих  темпв  нфляц,  а  тим  бльше  гпернфляц,об’ктивно  скорочуться  нтерес  до  нагромадження  та  нвестицй.

По-трет,  востанн  роки  проблемам  реулювання  вдтворення  виробничого  апарату  тапдтримки  нвестицй  надавалася  недостатня  увага.  Державн  програмиекономчних  реформ  були  спрямован,  головним  чином,  на  впровадженняжорстких  монетаристських  методв  реулювання  економки.  Тим  часом  досвдкран ринково економки, як пройшли кризов пероди, перекону в необхдностструктурно  перебудови,  активзац  виробництва  на  основ  стимулюваннявдтворення  виробничого  апарату,  його  оновлення    технчного  переозброння.Формування ринку капталу та  процес вдтворення основних фондв потребуютьцлеспрямованого  реулювання,  оскльки  вони  в  значнй  мр  визначаютьефективнсть  суспльного  виробництва,  темпи  впровадження  науково-технчногопроресу, зростання нацонального доходу  добробуту населення.РОЗДЛ  2ЕФЕКТИВНСТЬ ВИКОРИСТАННЯ  ОСНОВНИХВИРОБНИЧИХ ФОНДВ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ,РЕЗЕРВИ ЗРОСТАННЯ2.1. Показники ефективност використання основних виробничихфондв вантажних автотранспортних пдпримствСеред  показникв  оцнки  ефективност  використання  основних  виробничихфондв  центральне  мсце  займа  фондовддача.  В  основ    обчислення  лежитькльксне  спввдношення  ефекту    витрат,  необхдних  для  його  отримання.Звернемо  увагу  на  ефект,  тобто  чисельник  показника  фондовддач.  З  цьогоприводу серед економств  рзн точки зору. Одн вважають, що для обчисленняпоказника  фондовддач  слд  використовувати  обсяг  валово,  товарно  абореалзовано  продукц.

нш  дотримуються  думки,  що  лише  чиста  продукця  прибуток  найбльш  повно    точно  вдображають  вддачу  основних  виробничихфондв,  що саме вона може бути вимрником фондовддач.Не можна не погодитися, що запропонована рядом економств [3; 19; 72;73] вякост  вимрника  фондовддач  валова  продукця  повнше,  нж  нш  показники,вдобража загальний обсяг виробництва. Проте вона не позбавлена  певних недолкв. На величину валово продукц стотно впливають зрушення в асортиментпродукц,  змна  цн  на  сировину,  матерали,  паливо,  енерю,  змна  матераломсткост  продукц,  змна  галузево  структури  народного  господарства  тамасштаби спецалзац  кооперування.Небездоганний у цьому розумнн  показник товарно продукц, оскльки неврахову затрат прац у напвфабрикатах  незавершеному виробництв.Рекомендований  деякими  авторами  [4;  19]  показник  обсягу  реалзованопродукц найбльш повно вдобража результативнсть дяльност пдпримства вумовах ринково економки. Проте в сучасних економчних умовах, що склалися вУкран,  показник  реалзовано  продукц,  як    попередн,  хибу  деякоюнеточнстю.  Його  величина  значною  мрою  залежить  вд  фнансового  станупдпримств-споживачв,  а  отже,  вн  не  може  точно  вдображати  ефективнстьвикористання основних фондв.Значна  частина  економств  [162;  220]  перевагу  вддають  показнику  чистопродукц. Однак, не зважаючи на його стотн переваги порвняно з розглянутимипоказниками, йому притаманн  певн недолки: по-перше, чиста продукця можезмнюватися за рахунок змни чисельност працвникв  фонду заробтно плати;по-друге,  як    попередн  показники,  вн  чутливий  до  змни  цн    асортиментнихзрушень.

Тому    цей  показник  не  завжди  вдобража  справжн  витрати  прац  напдпримствах.<<В якост показника продукц для автотранспортних пдпримств використовуться загальний обсяг доходв>> [162, с. 142], отриманий за перевезення вантажвта надання нших послуг. Цей показник дозволя бльш чтко пов’язувати роботуавтопдпримств з споживачами хнх послуг.Ряд  науковцв [6;  107]  твердять, що  показником, який  <<найбльш повно  виража  критерй  економчно  ефективност  використання  основних  виробничихфондв дючих автотранспортних пдпримств, слд вважати величину прибутку наодиницю  основних  фондв  –  рентабельнсть  основних  виробничих  фондв.  Головна  перевага,  що  дозволя  вважати  рентабельнсть  основних  фондвсинтетичним показником ефективност х  використання, поляга  у тому, що  цейпоказник вдобража як кльксний, так  яксний бк використання основних фондв>> [107, с.30 – 31].Вартсн показники, що використовуються для обчислення фондовддач автотранспортних  пдпримств,  вдображають  загальн  обсяги  виконаних  робт(перевезення  вантажв,  ремонт    технчний  огляд  рухомого  складу  ншихорганзацй,  реалзаця  продукц  ремонтних  майстерень    профлакторв,експедицйн  операц  тощо).  За  даними  роботи  вантажних  автотранспортнихпдпримств  вано-Франквсько,  Льввсько    Тернопльсько  областей  за  1992  1996 рр. х доходи за перевезення вантажв складали вдповдно 98,0  97,6 % вдзагально  суми  доходв.

Отже,  найбльш  повним  показником  використанняосновних виробничих фондв  автотранспортних пдпримств  випуск продукц(надання  транспортних  послуг)  у  грошовому  вираз  в  розрахунку  на  одиницювартост основних виробничих фондв.Вартсний  показник  фондовддач  ма  ряд  важливих  переваг:  вн  найбльшпростий  наочний, може обчислюватись як по окремих цехах, дльницях, так  вцлому по  автотранспортному пдпримству. Вн забезпечу можливсть охопитидяльнсть  всього  комплексу  рзноменних  засобв  прац.

Тобто  цей  показникдозволя  вдобразити  у  величин  фондовддач  автотранспортного  пдпримствафондовддачу окремих  робочих  силових машин та устаткування, а також ншихосновних  фондв,  за  допомогою  яких  виробляються    надаються  послуги  ншимпдпримствам та органзацям.Однак, не дивлячись на велике значення вартсного показника фондовддач,йому  притаманн  певн  недолки,  головним  з  яких      його  знеособленсть.Вартсний показник фондовддач не да конкретного уявлення про те, як засобивиробництва    в  якй  клькост  включа  в  себе  той  чи  нший  обсяг  фондв,виражених у грошовй форм.На вартсний показник фондовддач основних фондв автотранспортних пдпримств значний вплив ма величина середньо дохдно ставки, яка визначатьсярвнем  тарифв    умовами  перевезення  вантажв,  а  також  величина  цн  напродукцю  допомжних  виробництв,  що  реалзуться  автотранспортнимпдпримством ншим органзацям  пдпримствам.Таким чином, змна рвнв тарифв на вантажн перевезення  вдпускних цнна  продукцю  окремих  цехв    дльниць  автотранспорних  пдпримств  принезмннних об’мних показниках продукц виклика вдповдну змну вартсногопоказника  фондовддач  основних  фондв,  що    його  недолком,  внаслдок  чогоаналз величини вартсного показника фондовддач повинен проводитись лише упорвняльних тарифах  цнах.На грошову оцнку обсягу продукц автомобльного транспорту виявля певний вплив спецалзаця рухомого складу.

Використовуючи для перевезень вантажв  спецалзованавтомобл,  автотранспортн  пдпримства    вдповдно  до  прейскуранту  наперевезення  вантажв  можуть  пдвищувати  тарифи  до  25  %,  а  при  перевезеннкрупноабаритних  вантажв  –  до  60  %,  внаслдок  чого  змнються    величина  хдоходв  за  перевезення  вантажв,  при  цьому  пдвищення  доходв  часто  непропорцйне пдвищенню вартост  спецалзованого  рухомого  складу   його продуктивност. <<Оскльки величина фондовддач значною мрою залежить вд рвня цн  тарифв  на  транспортну  продукцю,  то  розрахунок    у  вартснй  форм  дещоумовний.  Рзн  тарифи  за  транспортну  роботу  можуть  призвести  до  пдвищенняабо зниження фондовддач проти справжньо>> [19, с. 34]. Тому обчислення вартсного  показника  фондовддач  можна  здйснювати  псля  попереднього  аналзувихдних даних, виявлення конкретних умов, встановлення порвняльност обсягвтранспортно роботи, цн  тарифв, величини основних фондв.У  сучасних  умовах,  що  склалися  в  Укран,  використання  останнх  проблематичним  з  огляду  на  х  неспвставнсть.  Значна  дебторськазаборговансть, що у структур обгових коштв транспортних пдпримств складамайже  50  %  [див.  228],  спотворю  уявлення  про  обсяги  виконано  транспортнороботи,  а,  вдповдно,    величину  показника  фондовддач.

У  зв’язку  з  цим  насучасному  етап  економчних  перетворень  доцльншим    використаннянатуральних показникв фондовддач, аналз яких слд доповнювати комплексомспорднених показникв (наприклад, продуктивнстю списково автомобле-тонни,рентабельнстю основних виробничих фондв та н.), що дозволя створити цлснухарактеристику ефективност використання основних засобв автогосподарств.Показник  фондовддач  основних  виробничих  фондв  у  натуральнй  форм,який  використовуться  сьогодн  на  автомобльному  транспорт  (величина  транспортно  роботи,  що  припада  на  одиницю  вартост  основних  фондв),характеризу  використання  основних  виробничих  фондв  вантажнихавтотранспортних пдпримств в цлому, з точки зору його транспортно роботи.Зупинимо  свою  увагу  на  показнику  обсягу  роботи  автомобльноготранспорту.  Вдомо,  що  продукцю  вантажного  автомобльного  транспорту  перевезення  вантажв.  Обсяг  роботи  автомоблв,  як  працюють  за  вдрядноюформою,  характеризуться  натуральними  показниками  –  обсягом  перевезеноговантажу – в тоннах або вантажообгом – в тонно-клометрах, а для автомоблв, щопрацюють почасово – клькстю автомобле-годин роботи на лн.Однак, застосування натуральних показникв для характеристики транспортно роботи ускладнються специфчними для автомобльного транспорту особливостями:  залежнстю  х  величини  вд  вдстан  перевезення  вантажв  дляавтомоблв,  що  працюють  вдрядно,    неможливстю  вдобразити  обсяг  роботиавтотранспортного пдпримства в цлому одним показником.Що стосуться  транспортно роботи, то  тут серед економств нема динодумки.

Одн  з  них  вважають,  що  в  якост  вимрника  фондовддач  повиненвиступати  вантажообг  (тонно-клометри),  нш  –  вддають  перевагу  тоннамперевезеного вантажу, а трет – дотримуються думки, що таким показником можевиступати  <<тран>>,  який  обчислються  шляхом  добутку  <<тонно-клометрв>>  на<<квадрат швидкост>> [див., напр., 21].Отже,  вс  ц  показники  певною  мрою  збагачують  методику  визначенняобсягу  виконано  транспортно  роботи,  хоча  кожен  з  них  несе  сво  вдповднеекономчне навантаження. В кожному з цих показникв по-свому вдображатьсяобсяг  роботи,  виконано  транспортом.  Разом  з  тим  всм  цим  показникампритаманн певн недолки. Якщо перший (вантажообг) орнту транспортниквна  далек  перевезення,  то  другий  (тонни  перевезених  вантажв)  стимулюперевезення  вантажв  на  близьк  вдстан.  Цих  недолкв  певною  мроюпозбавлений показник <<тран>>. Однак методика його розрахунку (добуток <<тонноклометрв>>  на  <<квадрат  швидкост  доставки>>)  знижу  його  зрозумлсть  зручнсть користування, завищу обсяг транспортно роботи.На нашу думку, в основ обчислення головного оцночного показника роботитранспорту визначальними повинн бути: кльксна, просторова  часова характеристики  (видл.  наше.  –  О.В.).  Це  виплива  з  того,  що  обсяг    яксть  роботитранспорту  можуть  бути  виражен  трьома  параметрами:  клькстю  тоннперевезених вантажв, вдстанню перевезення та  витратами часу на  перевезення.Будувати  цей  показник  необхдно  таким  чином:  спочатку  слд  перемножитикльксть тонно-клометрв на затрати часу за нормою (виходячи з експлуатацйношвидкост), псля чого одержаний результат роздлити  на фактичн затрати часу,тобто  як  добуток  обсягу  фактично  виконаного  вантажообгу  на  коефцнтвиконання  норм  часу,  пов’язаного  з  перевезеннями  вантажв.

ЙжжззЮЮЮЮЯЯЯаааззаааЮ：аP–аажаажааааЮаааЮа；m–ЮЮЮЮЮЮЮЮжЮЮ；L–ЮЮЮЮзЮЮЮзЮ，зЮЮ；tа，tа-зааааа。Розглянемо  методику  розрахунку  показника  на  приклад  автомобльноготранспорту  (дан умовн).Таблиця 2.1.1Вихдн дан для розрахунку транспортно роботи(за запропонованим нами методом)Отже, загальний обсяг вантажообгу з врахуванням затрат часу на перевезення  вантажв  становить:  для  першого  варанту  10  ·  50  ·  1,071  =  535,5  ткм;  для  другоговаранту 10 · 50 · 1,0 = 500,0 ткм; для третього варанту 10 · 50 · 0,9375 = 468,75ткм.Таким  чином,  зниження  затрат  часу  на  перевезення  вантажв    вантажнорозвантажувальн  роботи  порвняно  з  встановленим  нормативом  веде  дозбльшення обсягу вантажообгу,  навпаки, збльшення затрат часу на виконанняцих робт – до зменшення обсягу транспортно роботи.Так,  у  першому  варант  зниження  затрат  часу  на  перевезення  вантажвпорвняно з нормативом на одну годину привело до збльшення обсягу вантажообгу  на  35,5  ткм  (535,5  –  500).  У  третьому  варант  збльшення  затрат  часу  наперевезення  вантажв  порвняно  з  нормативом  на  одну  годину  привело  дозменшення обсягу вантажообгу на 31,25 ткм (468,75 – 500).Пропонуючи цей показник, ми не претендумо на його бездоганнсть. Вн, як вантажообг та <<тран>>, стимулю дальн перевезення вантажв.

Однак, на вдмнувд  них,  водночас  орнту  транспортникв  на  пошуки  найкоротших  маршрутвдоставки вантажв, зниження затрат часу на х доставку.Впровадження цього показника в практику роботи транспортних пдпримствдозволить  стимулювати  зниження  затрат  часу  на  оформлення  документв,вантажно-розвантажувальн роботи, часу перебування вантажв в  дороз, часу напростоювання  х  на  станцях,  у  портах    аеропортах,  на  здйснення  транзитнихоперацй.Це забезпечить пдвищення ефективност роботи не лише транспортних пдпримств, ступнь використання х основних виробничих фондв, а й пдпримств органзацй, як обслуговуються  ними. В  свою чергу, скорочення часу транспортування вантажв дозволя знизити витрати матеральних, трудових  фнансовихресурсв на перевезення  вантажно-розвантажувальн роботи, пдвищити продуктивнсть рухомого складу.До цього часу ми розглядали лише чисельник показника фондовддач. Правильне визначення рвня використання засобв прац вимага розгляду й другогойого елемента – знаменника.Щодо  знаменника  показника  фондовддач  серед  економств  нема  диноточки  зору.  Одн  вважають,  що  для  побудови  показника  використання  засобвпрац  в  якост  знаменника  слд  брати  середньорчну  вартсть  основних  фондв;нш  рекомендують основн фонди брати за залишковою вартстю. Ця точка зорурунтуться на  тому, що  основн  виробнич  фонди в процес  використання втрачають свою продуктивнсть пропорцйно до рвня х зношення.

До того ж такийпдхд вдповда сучасним вимогам бухгалтерського облку основних засобв.Побудова  показникв  використання  основних  фондв  на  баз  залишкововартост, на наш погляд, викривлювала б справжнй стан х використання, штучнозанижуючи темпи змни фондовддач в пероди оновлення основних виробничихфондв,  а  впровадження  такого  показника  в  практику  не  стимулювало  б  замнистарих основних засобв новими.Багато  науковцв  в  якост  знаменника  показника  фондовддач  пропонуютьбрати не  вартсть використаних основних виробничих фондв, а  х  спожиту частину,  тобто  амортизацю.  Такий  пдхд  найбльшою  мрою  вдповда  спввдношенню ефекту (результату дяльност)  витрат.Недолком такого пдходу  його обмежений характер, оскльки доцльнстьвикористання  нарахованих  сум  амортизац  в  якост  знаменника  показникафондовддач  не  поширються  на  амортизацйн  суми,第二部分。Аналз  рзних  пдходв  в  обчисленн  показника  фондовддач  дозволязробити  висновок  про  те,  що  вс  вони  збагачують  методологю  економчногодослдження  ефективност  використання  основних  виробничих  фондв,  осклькикожен з них несе вдповдне економчне  смислове навантаження.Фондовддача  основних  виробничих  фондв  автотранспортних  пдпримствформуться  пд  впливом  велико  клькост  факторв,  особливост  взамод  якихдосить рзнобчн.

За видами впливу х можна розподлити на прям  непрям, а захарактером    умовами  впливу  –  на  виробнич,  органзацйн,  природньоклматичн.Наявнсть велико клькост факторв, що впливають на рвень фондовддачвантажних  АТП,  вимага  розробки  х  обрунтовано  класифкац,  яка  давала  бможливсть  одержання  об’ктивно  оцнки  сили  впливу  кожного  з  них  на  йогорвень  динамку.Визначення  впливу  рзних  факторв  на  фондовддачу  здйснються  шляхомподлу х на дв групи: фактори, що впливають на формування обсягв вантажообгу,    фактори,  що  впливають  на  величину  основних  виробничих  фондв  (рис.  2.1.1).  Впроцес  аналзу  факторв  фондовддач  вивчаться  динамка  обсягв  виконанотранспортно роботи  вартост основних виробничих фондв.Одним з найбльш важливих факторв, що вплива на обсяг основних виробничих фондв,    х  оцнка.  <<Оцнка  основного капталу вдгра  велику  роль  дляправильного визначення його загально величини, складу  структури, а такожамортизацйних  вдрахувань,  вартост  продукц,  прибутку,  рентабельност  танших показникв роботи пдпримств>> [237, с. 46].До 1997 р. облк основних фондв здйснювався за х повною первсною вартстю в цнах пероду створення чи придбання з урахуванням ндексац. Щорчнийприрст основних фондв  також  облковуться в  цнах тих  рокв,  коли  вони  вводились  в  експлуатацю.  Внаслдок  цього  одержумо  нашарування  рзних  цнрзних рокв, як викривлюють дйсний обсяг основних фондв.Деякою мрою спотворення первсно структури основних фондв зумовленех  ндексацю,  що  здйснювалася  згдно  з  постановами  Кабнету  МнстрвУкрани  [див.:  180;  181;  183;  186]  з  метою  замни  традицйно  трудомсткопереоцнки основних фондв.

Результати таких переоцнок в умовах зростання цнпотребували б постйних кориувань.Починаючи  з  1992  р.  в  Укран  ндексаця  балансово  вартост  основнихфондв  здйснювалася  чотири  рази.  В  нструктивних  матералах  щодо  проведення щоразу передбачалось використання рзних за величиною коефцнтвндексац  як  для  окремих  груп  основних  засобв,  так    з  врахуванням  часувведення х у дю [див.: 100; 176; 177; 178; 222]. Так, згдно з постановою КабнетуМнстрв Украни вд     7 травня 1992 р. <<Про проведення загально переоцнкиосновних  фондв,  залк  взамно  заборгованост  пдпримств    поповненняоборотних  засобв  державних  пдпримств  та  органзацй>>  [180],  а  такожнструкцю  на    виконання  вд      21.05.1992  р.  <<Про  ндексацю  балансововартост  основних  фондв  пдпримств,  органзацй  та  установ  у  зв’язку  зпдвищенням  цн>>  [100]  пдпримства  всх  галузей    форм  власностпрондексували  сво  основн  засоби,  введен  в  дю  до  1  счня  цього  ж  року,  накоефцнти,  встановлен  для  кожно  галуз  окремо  по  пасивнй  та  активнйчастинах  засобв  прац.  Зокрема,  для  автогосподарств  коефцнти,  за  якиминдексувалися  будвл,  споруди,  передавальн  пристро,  передбачали  зростання хвартост в 11 разв, а для транспортних засобв, машин  устаткування – у 18 разв. Розривмж коефцнтами ндексац для вказаних груп основних фондв, а вдповдно,  хвартост в 1,64 раза перекривався наступною постановою Кабнету Мнстрв Украни вд 3серпня  1993  р.  <<Про  проведення  ндексац  основних  фондв  у  народномугосподарств  Украни>>  [181].  нструкцю  до  ц  постанови  [176]  вартстьпопередньо  ндексованих  будвель,  споруд  та  передавальних  пристров  збльшувалася в 37,6 раза, а транспортних засобв, машин  устаткування – у 20,8 раза.ндексаця 1993 р.

за рахунок вищих коефцнтв для пасивно частини основнихзасобв в основному лквдовувала  вдставання в структур основних виробничихфондв, зумовлене попередньою ндексацю, а для автотранспортних пдпримствнавть  випередження приблизно на 10 %.Структурн зрушення, що вдбувалися в склад основних виробничих фондвавтогосподарств  Украни  в  результат  наступних  ндексацй  х  вартост  у  1995  1996  рр.,  позначилися  тенденцю  зростання  питомо  ваги  активно  частини.  Взагальному пдсумку результатом вказаних ндексацй для втчизняних автогосподарств  стало  зростання  питомо  ваги  активно  частини  основних  виробничихфондв.  Коефцнти,  за  якими  ндексувалася  вартсть  останнх  в  цлому,  в  1,24раза  переважали  сумарний  коефцнт  ндексац  будвель,  споруд  тапередавальних  пристров.  А  це,  у  свою  чергу,  вдбилося  на  показникахефективност  використання  основних  фондв,  спотворюючи  х  економчненавантаження.  В  результат  чого  при  визначенн  вказаних  показникв  важливоюумовою  х  достоврност    досягнення  порвняльност  вихдних  даних.  <<Вдсутнстьреально оцнки основного капталу виклика необхднсть дальшого вивчення цьогопитання>> [237, с. 50], вдосконалення варантв  методв  здйснення.Експерти  ООН  з  мжнародних  стандартв  облку  та  звтност  пропонуютьвикористовувати  клька  видв  оцнки  вартост  основних  засобв,  не  даючи  прицьому конкретних рекомендацй щодо застосування того чи ншого  способу. Вбагатьох  кранах  з  розвинутою  ринковою  економкою  допускаться  облкосновних засобв за х ринковою вартстю [див.: 141, с. 57].На  сьогодн  в  Укран  найприйнятншим  варантом  переоцнки  основнихфондв,  що  дозволя  власнику  засобв  виробництва  мати  дан  про  х  ринковуоцнку,  варант, запропонований В.Г. Гетьманом [див.: 56, с. 92].

Викладен нимположення частково знайшли сво вдображення в новй редакц Закону  Украни<<Про оподаткування прибутку пдпримств>>, що набув чинност у 1997 р.  Згдно  з  цимзаконом пдпримства мають право застосовувати щорчну ндексацю балансововартост груп основних фондв при умов, що рвень нфляц року, за пдсумкамиякого проводиться ндексаця, перевищу 110 % [див.: 240, п. 8.3.3].Окрм  вказаних  чинникв,  на  обсяг  основних  фондв  вплива  також  спосбоцнки  будвель    споруд.  х  прирст  вдображаться  у  баланс  по-рзному:  якщобудвництво  велось  господарським  способом, то  воно  враховувалося по  собвартост,  а  в  тих  випадках,  коли  будвництво  велось  пдрядним  способом,  то  вонооцнювалося за договрними цнами, як значно перевищують х собвартсть.Таким чином, однаков обсяги основних виробничих фондв часто одержуютьрзний грошовий вираз. Внаслдок цього показник використання основних фондввключа  в  себе  ряд  умовностей.  Незначн  спотворення  можлив  вже  при  оцнцвикористання  основних  фондв  на  одному    тому  ж  автотранспортномупдпримств, х значно бльше при порвнянн роботи окремих автотранспортнихпдпримств.